Доктор Пилюлькин і пігментний невус

4

І знову здрастуйте! Відійшовши від копирайтства, поки що наповнюється мною сайт лежить ні живий ні мертвий, продовжу згадувати весну-літо 2003 року.

Чому я обрав шлях військового можна подивитися тут, а як я готувався до вступу тут.

Але моя розповідь буде не повним, якщо не написати про медичну комісію.

Між іншим для того, щоб стати всього лише кандидатом для вступу у військове училище потрібно пройти аж три медкомісії.

В районному військкоматі, в обласному призовному пункті і в самому училищі. Цікавою виявилася обласна медкомісія.

Що стосується районної, то пройти її було не так складно. По-перше я нічим не хворів, зір, ріст і вага були в нормі. Серце і легені теж. Загалом придатний першої категорії.

Але коли нас привезли в область, там порахували трохи по-іншому. І причиною, по якій мене трохи не підрізали з військовим училищем став… пігментний невус, в простолюдді родимка =).

Я пройшов майже всіх лікарів, залишався терапевт (до нього завжди останньому) і дерматолог. Не знаю що було б, піди я до дерматолога першого, не знаю добре чи погано, але нашу команду в той день привіз знайомий моєї матері з військкомату. Але тільки збіг цих двох факторів допомогло мені пройти комісію, точніше дерматолога.

У кабінеті відбувся приблизно такий діалог:

— скарги є?

— ні

— поверніться спиною. Так, а що це у вас на руці?

— де?

— на лівому лікті

— родимка

— її потрібно видаляти, приходите в інший раз

— навіщо?

— а якщо ви її зірвете? Це небезпечно…

Що робити, я вийшов і підійшов до Володимира Івановича (працівник військкомату). Він запитав: «все, всіх пройшов?». На що я йому розповів, як було.

Ми повернулися в кабінет, де він умовив дерматолога підписати мені картку, так як він останній, кого мені залишалося пройти. А родимку, я потім видалю, чесне купецьке, нехай випише напрямок.

Вже не знаю в яких вони були відносинах, але доктор пішов йому назустріч.

Медкомісію я в підсумку пройшов, а ось напрямок на видалення родимки досі лежить у мене. На пам’ять. І ще, з тих пір я знаю, що науково вони називаються «пігментний невус».

До речі, подивіться які огидні картинки вилазять по цьому запиту в гуглі, жах. Моя родимка просто ніщо, порівняно з тим, що можна побачити там. Бр-рр!

P. S.: у самому військовому училищі на медкомісії на цю родимку звернув увагу тільки один лікар. Це була… психіатр. Але це вже зовсім інша історія.

А потім: Для любителів військової частини мого блогу. КМБ початок 2003

Читайте по темі:

Чому я вирішив стати військовим

Як я до цього готувався