Марафон розпочався. Стаття №1

4

Як я начебто вже писав, я став учасником марафону. І мені належить дати три прості з вигляду відповіді. Спробую це зробити…

Спершу питання:

1. Для чого я веду блог?

2. На яку тему мій блог?

3. Хто мій читач?

Нерозумно і смішно, що ці питання ставлять мене в глухий кут після півроку потуг на блоггерском терені. Але краще пізно, ніж ніколи. Приходило в голову мені раніше відповісти на ці питання? Безумовно, так. І цьому підтвердження, наприклад, сторінка «Про сайт». До речі листувалася вона 4 рази точно. Та й назва домену видає початковий вектор… АЛЕ. Тепер на мене дивиться (і я це знаю) громадськість в кількості не менш як 10 чоловік (сміливо беру половину) з мого класу Школи Лемурів. А тому треба відповідати. Однокласники, ця стаття для вас! Хоча і моїм читачам думаю, буде цікаво дізнатися відповіді. Навіть просто для того, щоб краще мене розуміти. Або відмовитися розуміти відразу.

Для чого я веду блог

Не стану приховувати, що ще, напевно, в липні-серпні місяці минулого року, я став подумувати про те, що згвинчувати з армії пора. Мої погляди на розвиток Збройних сил дуже розходяться з думкою командування, тому одному з нас треба піти. Природно постає питання: чим займатися? Як ви думаєте, кому він був адресований? Природно пошуковій системі Яндекс. І тоді-то я заразився ідеєю заробити в мережі інтернет. Якщо ви думаєте, що я тут же створив блог для цієї мети, ви трохи не праві.

Спершу, я тиждень або дві шукав безпрограшну систему обіграти рулетку в онлайн казино. Так-так! Добре, що вистачило мозку не грати на гроші… Переконавшись, що це не реально, навіть у теорії я зробив другий крок. Три секунди вгадати куди… Раз, два, три!

Букмекерські контори онлайн. Ставки на спорт. Це заняття поглинув два місяці мого життя і 1000 рублів бюджету. Причому, спочатку, я навіть подвоїв капітал. Грав дрібними ставками до 150 рублів, причому дуже часто вдало, бо і так порівняно довго. Все-таки тут певні шанси є. Але дізнавшись про діяльність контор більш докладно, я досить легко, що вдається не кожному, і пішов звідти. Це не серйозно.

І ось третім способом заробітку в мережі повинен був стати свій сайт. Я не буду називати в статті ім’я діяча, який переконав мене, що це легко, просто і прибутково. Але нехай криво і косо, свій блог він мене створити навчив. Так в кінці жовтня і був зареєстрований домен з єдиною метою заробити.

Спосіб: продаж посилань. Мені вистачило розуму не вистачило старанності, інакше я б давно продавав посилання з цього сайту. Причому тут старанність? Просто по ідеології «гуру» потрібно було додавати в день по 5-10 статей, щоб в індексі було багато сторінок. Накупити купу посилань, отримати швидко ТІЦ і все! Життя вдалося. Але тут людський фактор в комплексі з майже 3 місячним відсутністю апдейтів ТІЦ Яндекса пригасили мій ентузіазм.

Потім я познайомився з блогом пана іншого інфобізнесмена, якого точно знають всі присутні. Озирнувся і зрозумів, що втратив майже 4 місяці життя даром. Потрібен трафік, а можна заробити на контекстній рекламі і партнерках. Ось воно «щастя»! (Як бачите мета раніше заробіток). Це була середина лютого.

Але на самому початку весни мої погляди довелося знову переглядати. Я вийшов на блозі Дмитра. І сьогодні я абсолютно чесно можу написати, що ведення блогу для мене своєрідний вид спорту. Для чого? Для себе і тих, кому цікаво те, про що я пишу. Мене радують нехай нечисленні поки коментарі і можливість відчути власну значимість при відповіді на чиєсь запитання. Саме так. Мені цікаво чи зможу я, як зміг Дмитро добитися (саме домогтися) хоча б тисячної відвідуваності.

Адже це потрібно тільки уявити. Щодня мої думки можуть прочитати тисячі читачів. Це сильне почуття. Я в школі часто виступав зі сцени і зараз мені не вистачає, напевно, цього адреналіну.

І звичайно онлайн щоденник (чим власне і повинен бути блог). А читати його чи ні нехай вирішує ЧИТАЧ. Я тому і розумію тих учасників марафону, яким я не цікавий. Відразу прошу не заходити на мій блог, просто заради необхідності в рамках марафону. Не потрібно себе неволити. Я і сам не збираюся цього робити. Сьогодні я обійшов, зізнаюся не всі блоги учасників, але вже знаю, куди повернуся не раз і після школи, а куди не повернуся без команди і під час школи.

Сподіваюся, я чітко відповів на перше питання. Прошу прощення за пространность.

На яку тему мій блог

Тим кілька, а сформулюю так:

1. Життя і робота в умовах сільської місцевості.

2. Дрібний ремонт автомобіля (будь-якого).

3. Активний відпочинок і спорт.

Що стосується першої теми, то вона сама по собі дуже велика. І це особливий вид культури — життя в селі. Свої турботи, свої умови. Свої плюси і мінуси. І ще я хочу описати, чим буду заробляти на життя. У мене вже є відмінна ідея, навіть кілька. Має бути цікаво. Але наповнювати сайт статтями на цю тему я зможу лише в середині літа, після демобілізації.

Друга тім’я стосується майже всіх. Волею-неволею іноді доводиться щось робити в автомобілі самому. А на форумах автолюбителів чіткої відповіді «профі» на прості запитання іноді не домогтися. Такого напишуть, аж страшно стає. Але сподіваюся, на цю тему статті будуть з’являтися рідко. Не люблю я коли щось ламається.

А ось третя тема це і є життя. Адже працювати потрібно саме щоб жити, а не жити, щоб працювати. От і буду описувати доступні мені види спорту і відпочинку. Природно постараюся робити це цікаво. А там видно буде.

І тепер мої читачі

Своїми читачами виходячи з тематики блогу я вважаю: жителів сільської місцевості та дачників, автолюбителів і любителів активного відпочинку і спорту =). Як замахнувся! А що розмінюватися на дрібниці!? Ну, і звичайно, до пори, до часу мої колеги-блогери!!! Хоча з багатьма мені здається, ми подружимося. Ось такий розклад виходить…