Ні про що

4

Вітаю, дорогі читачі! Особливо якщо ви є))
Прошу вибачення, що так надовго зник! Це просто не можна пробачити! Але не всім. Як раз мені в моєму підневільне становище поки що можна пробачити. Так багато треба сказати-розповісти, що не знаю з чого почати.
Насамперед з минулої Великоднем! Саме так! Великдень — одне з найдавніших на землі свят, який святкувався ще в дохристиянську епоху. І якщо попи не змогли до його викорінити, але зуміли технічно до нього підлаштуватися суть не змінилася.
По-другу чергу з Днем Перемоги! Хоча друга чергу це умовно, по ходу моєї статті. Дійсно роль цього свята важко переоцінити! Просто неможливо! Тому не буду витрачати зайвих слів.

Що стосується мене і мого блогу

Закінчився великий піст. І в цьому році я став її повноправним учасником. Що хочу сказати? Я не пошкодував. Я не перенапрегся. Самопочуття просто чудове! Але в неділю я з задоволенням скуштував шашличка =). Його єдиного мені мабуть іноді не вистачало. Ну ще може бути йогурту. В іншому я настільки звик до рослинної їжі, що вирішив для себе робити два пісних дні: вівторок та четвер. Чому так? Я так хочу. Для себе. Все тільки для себе.
Друга новина: мені купили і привезли в мою глушину хулахуп. І я навчився з ним звертатися.

Сьогодні, наприклад, я за 20 хвилин обертання зробив всього 2 перерви (секунд на 10). І то в першому випадку просто відповів на телефонний дзвінок. Так що капець скоро моїм боків! Про те, як я переміг живіт читайте тут.
Правда перший час я займаюся в поясі і щось типу светри, не знаю як науково описати мій одяг. Тому що інакше, поки мою дряблому тілу боляче. Та й з ними в самому початку у мене були жахливі синці.
Далі я йду у відпустку. Сьогодні зібрав речі. Вірніше як вирушаю? Сильно голосно сказано. Просто їду додому до батьків. Але особливість у тому, що треба вивозити звідси речі. Так що моя бідна машинка навантажена під самий край. Сподіваюся впорається.

Триває мій суперконкурс! Кількість учасників просто приголомшливе. Перевершило всі мої найсміливіші очікування! Скільки? Це поки секрет, але запевняю, що якщо ви сьогодні ж задастеся метою виконати умови конкурсу, швидше за все, не пошкодуєте.

За час, що минув, я на своєму гіркому досвіді переконався, що не потрібно намагатися подолати перешкоди на дорозі не оцінивши ступінь загрози. Про що це я? Мабуть розповім найближчим часом, кому цікаво підписуйтесь на оновлення, потім відпишетеся коли прочитаєте.

І ще одна новина про блог. Мене взяли марафон. Перший раз я вирішив взяти участь у чомусь подібному і одразу був прийнятий. Це радує. Можливо автор марафону — дуже шанована мною здоровий блогер, побачив у мені потенціал. А я в свою чергу сподіваюся, що завдяки його марафону мені вдасться збільшити свої показники. І просто чогось навчитися. Поживемо — побачимо.
Для цього я і веду свій блог-щоденник. Цікаве відчуття перечитувати свої статті пізніше.
Про той же великий піст. Я серйозно не знав, чи зможу я і як все це буде. Але я заявив про це в інтернеті і був зобов’язаний виконати. А сьогодні це нехай маленька, але перемога. І вона спонукає працювати над своїми цілями ще більш якісно.

Висновки

Загалом начебто ця стаття ні про що (так і назву нову рубрику), але вона важлива для мене. Вибачте, ті хто прийшов за корисною інформацією. Правда уважний читач легко побачить її між рядків і в цій статейке. Хоча з вигляду я ні до чого не закликаю.
А ще я прочитав кілька книг під час затяжної серії моїх чергувань. І хочу рекомендувати маленький за розміром, але воістину велику за змістом книгу для тих, хто бажає мати заощадження.
Називається вона «найбагатша людина у Вавилоні». Той, хто про неї чув, але ще не прочитав, не втрачайте часу. Решта тисячі книг про успіх, мільйонерів та іншу муть типу кийосакщины можна просто потім не читати. Нічого нового вони вам не дадуть.
Майже будь-яке подібне чтиво можна укласти в схему: тільки чесна праця-заплати собі десятину-правильно вклади накопичене. Все інше від лукавого. Ходіння навкруги.
Але в «Самому багатому людині…» все це коротко, ємко, на чітких прикладах. Поправте мене, читали цю книгу, якщо я не правий. І рік написання (початок 20 століття) не повинен бентежити. Нічого не змінилося навіть за минулі з Вавилона 8 тисяч років…
Поки на цьому все. З радістю готовий до дискусії в коментарях будь-якого з порушених тем.
Посилання з рекомендаціями інших статей давати не буду, їх і так багато у тексті.

З повагою, Олександр.