Що нам приніс 2010 рік. Загальне процвітання

5

Давно не писав, продовжу. 2010 рік.

У цій статті ви дізнаєтеся чому підскочила зарплата, як це позначилося на умовах служби.

Початок розладу

Ще в кінці 2008 року керівництво армії задумався про те, як би так підняти грошове забезпечення військовослужбовцям, але щоб не залишитися в програші. Я людина проста, далекий від економічних проблем, не знаю з чим це пов’язано: із зростанням цін на нафту, урожаєм пшениці, яка може бананова республіка повернула борг, але факт — вони придумали.

Я точно не знаю як, але пенсія пішли в запас військовослужбовців залежить від грошового забезпечення (зарплати) перед звільненням і від діючих зарплат в якомусь еквіваленті. Хто знає як поправте мене в коментарях. А тому була придумана премія, яка викликала справжній розкол, внесла розлад і сварки в армії і як на мене викликала незворотні зміни в підході офіцерів до служби в принципі.

На папері цю премію закріпив Наказ Міністра оборони № 400 від 02 серпня 2008 року. Що до чого читайте тут: http://svpressa.ru/society/article/16400/

В кінці 2008 року складалися списки обраних на отримання премії у 2009 році. Ми, як молоді лейтенанти не розглядалися в принципі (хоча чому це?), зате ті, кого розглянули стали ворогами усіх інших.

Уявіть собі зарплату старшого лейтенанта 12-13 тисяч і премію 35 тисяч щомісяця. А чим вище посада, тим більше її розмір. Начальник штабу кажуть, отримував близько 100 тисяч. В місяць, ага. Тільки ось таких щасливців у 2009 у нас в частині було лише 30%. Кращих. А хто вирішує? За якими критеріями? В тому і воно.

Відразу почалися суперечки: вони повинні ділитися з іншими офіцерами чи ні. А якщо ні, то нехай самі й працюють, вони ж кращі. Як мінімум у 4 рази краще кожного по грошах. Ось за чотирьох нехай і працюють.

Але гаразд офіцери. Мужики в кінці кінців домовляться. Але є дружини. «Чому, он, наші чоловіки працюють однаково, а додому грошей приносять так по-різному?» Це був жах! І чим менша частина, чим менше військове містечко, чим тісніше світ, де ви живете, тим це соціальна нерівність сильніше відчувалося.

Сталеві двері, пластикові вікна, супутникове телебачення у службових квартирах стали нормою. Купувалися кредитні автомобілі, дивани, плазми. Почалося споживання.

Я знаю одного офіцера, дружина якого говорила: ось якщо будуть платити премію, підпишемо новий контракт, а якщо ні, то ні. Служить.

А я ходив і мені було пофіг. Я жив один, у мене було три відпустки в році, відрядження та хобі у вигляді риболовлі. На вудки вистачало і 12 тисяч.

Кумедний епізод

Влітку 2009 року, коли косметичний ремонт стін, вікон і дверей закінчився силами виділень 2-3 тисячі рублів на місяць, у мене з меблів був тільки диван, два стільці і коробки з-під посилок, на яких я їв. Була електроплитка на одне місце, був ноутбук і колонки до нього, принтер.

Санвузол був обладнаний повністю. Новий унітаз, бойлер на 30 л, що б був душ і все що треба. І мені вистачало! Не вистачало тільки холодильника та пральної машинки. Форму і одяг я стирав руками, щось серйозніше носив до друзів, які жили довше і обзавелися. Їжу купував на один раз. Жили дуже дружно. Не з усіма звичайно, але дуже дружно своєю компанією.

І ось в один з вихідних, який мені дали за караул я вирішив купити собі холодильник і пральну машину. У кредит. Не буду розповідати як переконав выдавальщицу кредиту закрити очі на мою прописку при частини, як ми з нею замазали на копії адресу і вписали вигаданий. Загалом, кредит на 29 тисяч рублів мені не дали. Банк не схвалив. Навіть зараз вони не охоче дають гроші військовим, не розбираючи контрактників, офіцерів або строковиків.

А тоді й поготів. Тим більше я майже чесно написав, що отримую 13 тисяч в місяць. Платити потрібно було 10 місяців по 3 тисячі. Цілком реально в тім краю, де навіть зараз багато працюють за зарплати в 6-8 тисяч рублів. А мені не дали.

Але дуже скоро я був за це вдячний цьому банку, вона не дали мені добровільно закувати себе в кайдани.

Новий 2010 рік

У 2009 році наша частина була визнана (вона і була, я про це дізнався тільки тоді) частиною постійної бойової готовності. А за новими умовами в ЧПГ отримували премії за наказом 400 всі сто відсотків офіцерів. Але знову ж таки у частині не тільки офіцери. Є ще прапорщики та контрактники…

Я теж опинився в списках на отримання премії у 2010 році. Жалування злетіло з 12 тисяч до майже п’ятдесяти. Причому перші три місяці ці гроші не платили і перший переклад виявився на ощадкнижці (!) тільки в квітні. Зате відразу сто з гаком тисяч рублів. Я перший раз в житті тримав такі гроші в руках. Кілька місяців тому мені не дали 30 тисяч в кредит, а тепер ось.

Але до цього в кінці березня я отримав страховку за руку, коротше це був огрядний рік по грошах…

У березні ж я з’їздив у тижневе відрядження за ракетами. Так само на поїзді, у товарному вагоні, але вже взимку. Отримав масу нових вражень.

До літа підтяглися місцеві панянки з непідробним інтересом до персон військових, коли стало відомо, що премію таки платити будуть і реально всім. Адже на нервяках від невиплат ходили різні служи, бувалі отримували всі місяць в місяць. І якщо у мене півтора року нікого не було, то тут з’явився сомнительнейший, але вибір. Аж три панянки — вибирай на смак!

У червні, 21 числа я отримав чергове звання і став старшим лейтенантом. Як водиться зазначив.

Потім було навчання. Мої перші навчання в складі нового відділу, де я брав участь у бойових стрільбах. Правда все це на тлі душевних переживань від маніпуляцій мною однією з дівок. Так, я був малий, дурний і тепер змушений визнати, що дозволив собою маніпулювати.

Знову відпустку у вересні, поки з цим не було проблем, вони почнуться в 2011 році. І я підпільно поїхав в Крим. Один. Підпільно, тому що в чужу країну без дозволу контррозвідки і індульгенції Папи Римського їздити не можна. А ось через Білорусію можна.

Тепер ця інформація, цей лайвхак не актуальне, але тим не менше: у нас з білорусами ні кордони, ні прикордонного контролю, а білоруські прикордонники не зливають інформацію нашим. Тобто через Білорусію теоретично військові можуть поїхати навіть в Європу нікому про це не повідомляючи.

А я знаю один випадок звільнення з армії за те, що офіцер поїхав до родичів в Україну без дозволу. За Туреччину напевно розстріляють без суду і слідства.

Відпустку знову був не маленький, щось близько сорока діб плюс дорога.

В листопаді мені чекала ще одна відрядження: я був в Уфі. Звідти ми з напарником привезли в частину 35 башкірцев, щоб було кому служити. Цікава поїздка, може бути після опишу її окремо.

До кінця року нам підкинули ще грошей, приблизно за 80 тисяч кожному. Це сэкономленые за рік гроші тих, хто був позбавлений премії за алкоголізм або ще щось. У мене в квартирі було все, навіть штори і новорічна ялинка. Причому куплено і принесено не мною. Я купив телевізор, до чемпіонату світу 2010 року і кондиціонер, тому що це необхідність. Звичайно ж холодильник (маленький) і пральну машинку. Всякі приблуди це вже панночка. Зате в квартирі стало жити комфортно треба зізнатися. А у мене з’явилася мета: в 2011 році отримати водійське посвідчення і купити машину. Але це вже потім.

Читайте також:

Про службу. Початок