Заготовки на зиму

6

 

Здрастуйте, дорогі читачі!

Ви любите корисну їжу? Чомусь вважається. що все корисне обов’язково не дуже смачно. Щасливим винятком із цього правила є фрукти. І в сьогоднішній статті мова піде про яблука.

 

Великий яблучний похід

Я не знаю від чого це залежить, але з постійною стабільністю через рік дозріває завидний врожай яблук. Цей рік урожайний.

Хто жив в невеликих містечках знає, що дістати яблука справа не хитра, навіть якщо у самих немає жодного дерева. Та ще сусідські завжди набагато смачніше власних. А так як в цьому році наш урожай повністю знищив град, довелося шукати сусіда, готового поділитися. Я дуже люблю яблучний сік, а для його виробництва потрібні яблука.

На щастя (чи не дуже) навколо з кожним роком стає все більше покинутих сіл. І хоча в будинках вже давно ніхто не живе, та й самі вони поступово осідають порівнюючись з землею яблуні продовжують давати врожай.

Плюс завжди можна покластися на занедбані колгоспні сади, яких я знаю в околицях нашого районного центру аж три. Може бути їх набагато більше, але і цих цілком вистачає.

Так як я зараз без машини, довелося включити свої дипломатичні здібності та знайти однодумця для походу в сад. Але хто не любить халяву? Її рідну люблять всі, тому вчора відбувся грандіозний похід за яблуками. Обмежилися вузьким контингентом у дві людини.

Скупитися ми не стали, вирішили для початку запастися по мішку на брата і трохи на їжу. А тому вся операція зайняла від сили хвилин 30, причому більшу частину часу ми очищали землю під обраної яблунею від вже лежали там яблук.

Розповідати як ми трусили, а потім збирали яблука не бачу сенсу, нічого цікавого тут немає, а ось процесом переробки вже вдома я керував особисто. І виконував теж, тому опишу цей творчий процес.

Заготівля яблучного соку

Але розповідь про переробку буде не повним, без розповіді про знаряддя праці — соковижималці «Салют».

Кілька років тому мені платили не погану премію. При зарплаті в 12 тисяч рублів щомісяця платили премію в розмірі 33 тисяч, тому грошей вистачало. Це я до чого?

В один із приїздів додому я вирішив зробити подарунок мамі — соковижималку (вона давно хотіла) і батькові — подарував бензопилу. Речі в господарстві безумовно потрібні.

Соковитискач пішли вибирати разом. Якщо чесно і правильно зробили. При слові «соковижималка» ми з вами уявляємо собі прилад, який з легкістю поміщається на кухонному столі, та ще й місце залишається.

Всі бачили в рекламі люди весело беруть всякі різні фрукти, кидають їх у маленький білий прилад, підставляють куди треба склянку і жадібно п’ють свіжий сік. Я б щось подібне і купив. Але тільки не моя мама. Її вибір, чесно кажучи, мене трохи шокував.

З усіх можливих варіантів вона купила вітчизняну соковижималку «Салют» (на фото нижче). Величезну й важку, кілограмів під 20. Я тоді взагалі не зрозумів цей вибір, посміявся, купив і забув про неї до вчорашнього дня, так як заготівля яблучного соку в цьому році лягла на мене.

Звичайно вона не для щоденного використання, але це просто шикарний агрегат, якщо потрібно переробити на сік мішок яблук, наприклад.

А саме хороше в ній те, що кидати їх можна прямо як вони є, не очищаючи і не видаляючи кісточки і хвостики — їй по барабану. Природно в процесі доводилося кілька разів її чистити, але все одно на переробку мішка яблук на сік пішло близько 2 годин.

А сьогодні я зроблю це ще швидше, бо як це часто буває методики відпрацьовується в процесі. Все приходить з досвідом.

Забігаючи вперед скажу, що соку вийшло трохи більше 12 літрів. Приблизно на такий результат я і розраховував, хоча мама сказала, що це мало і винні швидше за все не соковиті яблука.

Соковиті чи ні, але 10 літрів суцільних вітамінів на зиму вже є. А на цих вихідних я планую повторити похід, так що запасів буде достатньо.

Що стосується обробки соку, то там справа не хитра. Його потрібно трохи прокип’ятити, видаляючи з поверхні піну, а потім розлити з пастеризовані банки. Ось і вся технологія. Ні цукру, ні солі, ні чогось ще ми не додаємо. Сік виходить кислий, але я такий і люблю. Хто хоче може потім додати цукор або подивитися на кулінарних сайтах як там ще його зберігати.

Післямова

Ми живемо в найкращій країні на світі, і всі інші країни нам заздрять :). Де ще можна поїхати, набрати «нічиїх» яблук і влаштувати собі запаси на зиму? Наскільки мені відомо, крім країн СНД консервацією не займаються ні де і це їм мінус, а не нам.

А скільки всього дає ліс? Я про це поки не пишу, але вже другий тиждень майже кожен день я ходжу в ліс за грибами. Причому не тільки збираю їх, але і фотографую. Відпочиваю душею і тілом, чесне слово! І ще більше ставати шкода витрачених даремно в степу, де немає лісу, п’яти років життя.

В суботу, я відкрию нову рубрику — «Фотоальбом», де буду викладати щотижня по 5 найкращих фотографій різних тематик з невеликими коментарями. Що з цього вийде, не знаю, але думаю варто почати.

А поки я з вами прощаюся. До зустрічі!!! Підписуйтесь на оновлення, заходьте, не соромтеся!!!

Що ще почитати:

Унікальна дієта від далеких предків

Худну і вчуся варити квасолю